НАСТУПНІСТЬ МІЖ ДОШКІЛЬНОЮ ТА ПОЧАТКОВОЮ ОСВІТОЮ

Наступність між дошкільною та початковою освітою – це забезпечення неперервності здобуття людиною освіти. Наступність в освіті необхідна для створення єдиного освітнього процесу, що логічно продовжується від дитячого садка до школи. Цей процес допомагає досягти цілісного розвитку особистості.

Під час навчання у дітей формуються базові компетентності – вміння, знання та навички, які необхідні для подальшого навчання та життя загалом. Володіння українською та іншими мовами, математичні навички, знання в галузі природничих наук, техніки або культури – цьому дитина навчається в молодшій школі завдяки тим компетентностям, що сформувались у неї в дитячому садку.

У дошкільному віці діти починають розвивати, зокрема допитливість, ініціативність, відповідальність, креативність, навички комунікації. Початкова освіта базується на цих навичках і поглиблює їх.

Перехід між дитячим садком і школою має бути поступовим, оскільки діти мають пройти період адаптації. Адаптація дитини буде значно легшою, якщо у перші роки навчання в школі будуть продовжувати та підіймати на інший рівень ту діяльність, яка була в дитячому садку. Наступність в освіті означає збереження основних видів діяльності дітей дошкільного віку в початковій школі, зокрема:

спілкування;
ігри;
рухова активність;
пізнавальна діяльність;
засвоєння господарсько-побутових навичок;
ліплення, малювання, аплікація, конструювання, слухання музики, спів, хореографія, театральна діяльність.

Педагоги дошкільної освіти мають бути ознайомлені з програмою початкової школи та вводити у свої заняття навчальні елементи, які підготують дітей до 1-го класу. Вчителі початкових класів також мають знати дошкільну навчальну програму, щоб використовувати її складові в адаптаційний період.

В умовах дистанційного навчання форми здійснення наступності можуть змінюватися та адаптуватись до відповідних обставин.

Поєднання дошкільної і початкової освіти створює передумови для реалізації індивідуальності кожного вихованця, що значно складніше зробити у масовій школі. Як свідчать дослідження, об’єднання у комплексі двох підсистем значно посилює його виховні можливості, створює умови для психологічно комфортного переходу дитини з дитсадка у школу.

Психологічний аспект:

вивчення особливостей розвитку дітей на перехідному етапі;
визначення специфіки переходу від ігрової до навчальної діяльності;
забезпечення психологізації навчально-виховного процесу як умови формування особистості на двох рівнях.

Методичний аспект:

взаємне ознайомлення з методами і формами навчально-виховної роботи в старшій групі дошкільного закладу та в 1-му класі школи;
забезпечення наступності щодо методів та прийомів роботи з дітьми з розвитку мовлення, математики, ознайомлення з навколишнім, фізичного, естетичного, соціального виховання.

Цей аспект реалізується через взаємовідвідування вихователями та вчителями занять (уроків) з наступним спільним обговоренням, семінари-практикуми з певних методик; проведення спільних педагогічних нарад, виставок, конференцій; взаємо-консультування педагогами; обмін передовим педагогічним досвідом роботи тощо.

Практичний аспект:

попереднє знайомство вчителів із своїми майбутніми учнями;
кураторство вихователями своїх колишніх вихованців;
форми взаємодії педагогічних колективів: семінари, семінари-практикуми, тренінги (педагогічного спілкування, комунікативних умінь), спільна робота практичного психолога з вчителями та вихователями дошкільних груп);
система відвідування вчителями старших груп, спостереження за діяльністю дітей на заняттях та поза ними; бесіди з дітьми та їх вихователем; створення школи майбутнього першокласника”; організація спільних концертів, спортивних змагань; ремонт і виготовлення іграшок дітьми тощо.

Форми здійснення наступності ЗДО і школи ( при офлайн навчанні)

Форми здійснення наступності можуть бути різноманітними і їх вибір обумовлений ступенем взаємозв'язку, стилем, змістом взаємин освітніх установ. Зазвичай на початку навчального року педагогами складається єдиний спільний план, метою якого і є конкретизація роботи за трьома основними напрямками:

робота з дітьми;
взаємодія педагогів;
співпраця з батьками.

Форми здійснення наступності:

1. Робота з дітьми:

екскурсії в школу;
відвідування шкільного музею, бібліотеки;
знайомство та взаємодія дошкільнят з учителями та учнями початкової школи;
участь у спільній освітньої діяльності, ігрових програмах;
виставки малюнків і виробів;
зустрічі та бесіди з колишніми вихованцями дитячого саду (учні початкової та середньої школи);
спільні свята (День знань, посвята в першокласники, випускний в дитячому саду тощо) і спортивні змагання дошкільнят та першокласників;
участь у театралізованій діяльності;
відвідування дошкільнятами адаптаційного курсу занять, організованих при школі (заняття з психологом, логопедом, музичним керівником і ін. фахівцями школи).

2. Взаємодія педагогів:

спільні педагогічні ради (ЗДО і школа);
семінари, майстер-класи;
круглі столи педагогів ЗДО та вчителів школи;
психологічні та комунікативні тренінги для вихователів та вчителів;
проведення діагностики по визначенню готовності дітей до школи;
взаємодія медичних працівників, психологів ЗДО і школи;
відкриті покази освітньої діяльності в ЗДО і відкритих уроків в школі;
педагогічні та психологічні спостереження.

3. Співпраця з батьками:

спільні батьківські збори з педагогами ЗДО та вчителями школи;
круглі столи, дискусійні зустрічі, педагогічні «вітальні»;
батьківські конференції, вечори запитань і відповідей;
консультації з педагогами ЗДО і школи;
зустрічі батьків з майбутніми учителями;
дні відкритих дверей;
творчі майстерні;
анкетування, тестування батьків для вивчення самопочуття сім'ї напередодні шкільного життя дитини і в період адаптації до школи;
освітньо-ігрові тренінги та практикуми для батьків дітей дошкільного віку, ділові ігри, практикуми;
сімейні вечори, тематичні дозвілля;
візуальні засоби спілкування (стендова матеріал, виставки, поштовий ящик питань і відповідей тощо);
засідання батьківських клубів.